Сучасні тенденції ринку найму в Україні
Ринок праці в Україні переживає глибоку трансформацію під впливом війни, глобалізації та швидкого розвитку технологій.
З одного боку, компанії стикаються з дефіцитом кваліфікованих кадрів і необхідністю адаптуватися до нових реалій, а з іншого — кандидати шукають гнучкіші умови, стабільність та можливості для професійного зростання.
Зміни відбуваються у всьому: від підходів до рекрутингу та формату роботи до цінностей, які формують рішення і роботодавців, і працівників.
У цій статті ми розглянемо ключові тенденції, які визначають сучасний ринок найму в Україні, та що вони означають для бізнесу й спеціалістів у найближчій перспективі.
1. Які основні зміни відбулися на ринку праці в Україні після 24 лютого 2022 року?
Ринок праці перебував в кількох етапах за цей час.
На початку повномасштабного вторгнення все зупинилось. Бізнес в тому числі. Ніхто не шукав роботу та працівників. Все завмерло. Це було десь до кінця березня 2022 року.
Далі люди почали шукати роботу, бо багато, хто втратив її. З нашого досвіду найму маємо кейс, коли розмістили гарячу вакансію на Work.ua, одному чи двох Телеграм-каналах і за тиждень отримали 2000+ відгуків на вакансію.
Далі почала збільшуватись кількість роботодавців, а кількість людей, які шукали роботу – зменшувалась.
“Наразі ми маємо ситуацію, яку не пам’ятаємо за всі 6 років роботи в рекрутингу – на одну вакансію одна людина. Дуже сильний дефіцит кадрів”.

2. З якими викликами (проблемами) зіштовхуються рекрутери при пошуку кандидатів в сучасних реаліях?

Перший момент – сильний дефіцит кадрів. Більшість чоловіків шукають дистанційну роботу і не хочуть працювати в офісах, чи десь їздити. Говорячи загалом, і про жінок, і про чоловіків – багато запитів на гібридний або віддалений формат роботи. Це ускладнює локальний пошук кандидатів, де потрібні люди, які працюватимуть в офісі.
Друга проблема – більшість роботодавців віддають перевагу жінкам, ніж чоловікам. Тому що переживають, що витратять час та гроші на навчання, адаптацію чоловіка, а його мобілізують.
Третя проблема – блекаути, відключення світла дуже впливає на дохідність на співбесіди. Вимкнули світло – людина не може прийти на співбесіду. Через це збільшуються терміни найму.
Четверта проблема – багато кандидатів не пристосовані до викликів нового часу. Коли питаєш їх, що ви робитимете при відключенні світла – вони не мають плану дій.
П’ята проблема – повітряні тривоги під час співбесід. Коли треба завершувати (або і не починати) співбесіду, бо необхідно йти в укриття. Як наслідок, співбесіди переносяться і це негативно впливає на термін найму.
Шоста проблема, яку спостерігаємо – це стан людей. Більшість людей знаходяться в стані вигорання від життя, всього, що відбувається навколо. І це впливає на продуктивність та ефективність людини в роботі. Тому зі сторони компанії, треба допомагати людям, проводити якісь активності.
Сьома проблема – через нехватку кадрів кандидати починають перебирати вакансіями і часом диктувати свої правила роботодавцям.
Восьма проблема – дуже зросла витратна частина пошуку вакансій.
3. Які навички кандидатів найбільш затребувані серед роботодавців?
Більшість бізнесів наразі в стадії виживання, тому зростають запити на пошук сильних кандидатів з релевантним досвідом роботи. І тут виникає парадокс: роботодавець шукає сильного кандидата, а платити немає чим.
Другий момент – емоційний стан кандидата. Наскільки людина в ресурсі, готова вкладатись та працювати тут і зараз.
Стосовно чоловіків та жінок, які можуть бути мобілізованими – роботодавці питають військовий квиток, чи є бронь, або відстрочка.
Як до війни, так і зараз – незмінною вимогою до кандидатів залишається – освіченість в діджиталізації.
Тобто, щоб людина знала і вміло володіла сучасними інструментами роботи, які є на її позиції, як працівника. Наприклад, якщо говорити про менеджера з продажів, то важливо, щоб людина вміла працювати з CRM-системою, IP-телефонією.
4. Чи змінились вимоги до кандидатів на керівні посади?
В цілому, тут те саме, що і в третьому пункті. Можемо лиш додати, що набуває актуальності пошук кандидатів людей, котрі перебувають за кордоном.
Незмінним залишається те, щоб людина мала кейси та результати.
Варто зазначити, що багато компаній виходять на міжнародні ринки тому для них важливим є успішний досвід кандидатів на цьому ринку та вільне володіння мовами.
5. Як змінились зарплатні очікування кандидатів за останній час?
В більшості випадків, зарплатні очікування взлетіли.

У деяких випадках залишається адекватність у тому, коли кандидат каже, що йому головне, щоб була розписана бонусна частина і було розуміння, як виходити на ті цифри в зарплатні, на які хоче вийти.
Збільшились випадки, коли людина зовсім без досвіду або немає релевантного досвіду і дуже завищує свої зарплатні очікування. З одного боку, розуміємо, бо дуже зросли ціни на життя і людям треба якось виживати.
Чесно, не розуміємо тих роботодавців, які ставлять зарплату 7-10 тис. грн.
На ці кошти навряд чи можна прожити і тому такі компанії не є конкурентоспроможними на ринку. Якщо і знайдуть кандидатів, то навряд чи вони у них довго пропрацюють.
6. Які нові інструменти або технології використовують рекрутери для пошуку та найму персоналу?
По-перше, HR-m система. Цей інструмент обов’язково має бути, бо він дуже допомагає автоматизувати більшість рутинних задач, відслідковувати ефективність кожного працівника. 
Набуває популярності – використання штучного інтелекту (для написання вакансій, скриптів, домашніх завдань для кандидатів).
Доречі, якщо немає можливості впровадити HR-m систему – то можно використовувати запропоновану джоб-сайтами.
Є ресурси для підбору кандидатів, де вказуєш свої запити і тобі знаходять кого треба.
Незмінними інструментами залишаються сервіси для планування задач (Worksection, Trello, Google Календар, телефонія, Zoom і т.п.)
7. Які прогнози щодо розвитку ринку праці в Україні на найближчі кілька років?
Чесно, не можемо дати оптимістичних прогнозів. Все залежить від того, коли буде мир в країні.
Після завершення війни, частина людей повернеться з-за кордону і ринок праці збільшиться, але слід пам’ятати про ментальний стан. Вигорання, тривожність ще триватимуть і про це варто пам’ятати роботодавцям.
Також роботодавцям слід підготуватись до роботи з ветеранами війни, людьми з особливими потребами. Для цих людей має бути окрема адаптація та розуміння, як допомогти їм влитись в команду.

Попереду багато змін та роботи, але наразі головне вистояти та перемогти.
Компаніям важливо активно адаптувати свої стратегії найму, щоб залишатися конкурентоспроможними. Інвестування в розвиток співробітників, використання новітніх технологій для оптимізації процесів найму та фокус на створенні привабливого робочого середовища допоможуть залучити та утримати найкращих фахівців.
Резюмуючи
Сучасний ринок найму в Україні змінюється швидко й потребує від компаній гнучкості, а від кандидатів — готовності до постійного розвитку. Попит на фахівців з актуальними навичками зростає, тоді як традиційні підходи до роботи поступово відходять у минуле. Гібридні формати, цифровізація рекрутингу та орієнтація на цінності стають новим стандартом.
Для бізнесу це шанс будувати сильні команди та залучати таланти через прозорість, інноваційність і турботу про працівників. Для спеціалістів — можливість реалізувати себе в умовах, де гнучкість і проактивність відкривають двері до нових можливостей.
Майбутнє українського ринку праці залежатиме від здатності обох сторін — роботодавців і кандидатів — швидко реагувати на виклики та разом формувати нову культуру роботи.

Андрій Крупкін
Ірина Гонтаренко